Проаналізовано особливості розвитку меліоративних робіт на території Тернопільської області з часів Австро-Угорщини і до наших днів. Висвітлено позитивні та негативні наслідки масових меліорацій земель, проведених в радянський період, та екологічні зміни природних компонентів регіону, зумовлені меліоративними перетвореннями. Надано динаміку росту осушуваних земель області, врожайність сільськогосподарських культур на меліорованих землях в різні роки, а також основні риси розвитку сучасних осушувальних меліорацій області.

Надано коротку характеристику використання сучасної території НПП "Сколівські Бескиди" в час, коли вона не належала до територій природо-заповідного фонду. Описано передумови створення національного природного парку, охарактеризовано часові аспекти формування національного природного парку в Бескидах, починаючи від існуючого тоді ландшафтного заказника місцевого значення "Зелемінь" та заповідного урощича "Дубинське", які стали основою для подальшого розвитку заповідної справи в регіоні, до 11 лютого 1999 р., коли всі питання щодо створення НПП у Бескидах були остаточно розв'язані. Датовано перебіг подій щодо створення НПП "Сколівські Бескиди", яке розпочалось ще у 70-х роках XX ст. Описано деякі відомчі неузгодження, які були у процесі створення НПП "Сколівські Бескиди". Висвітлено роль окремих осіб у реалізації ідеї створення парку і трансформацію назви сучасного НПП "Сколівські Бескиди".

Наведено попередні результати палінологічного аналізу відкладів з Тернопільського ставу і показано вплив антропогенного збільшення концентрації поживних речовин (зокрема, сполук фосфору) на угруповання непикових паліноморфів. У зразках виявлено численні евтрофні види водоростей, зокрема, Pediastrum boryanum pseudoglabrum, P. implex, Cosmarium botrytis, C. depressum. Невисока видова різноманітність черепашкових ризопод і домінування серед них Centropyxis aculeata discoides, C. constricta, C. aculeata aculeatа - видів, які знатні виживати за умов значного забруднення й евтрофікації, свідчить про стресовий стан екосистеми. Також у зразках виявлено Сodonella craterа - вид, який є індикатором гіпоксичних умов у придонних шарах води. Присутність у зразках спор гриба Glomus mosseae свідчить про високий ступінь ерозії в межах водозбору ставу. Концентрація вище перечислених видів збільшується до поверхні, що надає змогу робити висновок про наростання евтрофікації водойми і пов'язне із цим погіршення якості води.

Наведено дані всіх метеостанцій Хмельницької області про середні, максимальні та мінімальні температури повітря та поверхні грунту по місяцях та за рік, амплітуди температур, тривалість і суми температур теплого, вегетаційного, безморозного періодів, а також періодів з температурами вище 10 - 15 C, глибину промерзання грунтів. Встановлено закономірності змін термічного режиму та теплозабезпечення з півночі на південь та з заходу на схід. На основі розподілу теплових ресурсів виділено 6 районів: Хмельницьке Придністер'я (придністровський), південний, центральний, східний - південно-східний, північно-західний, північний.

Розглянуто особливості торфових грунтів і торфовищ Малого Полісся. За результатами польових й лабораторних досліджень висвітлено географію та генезу торфових грунтів і торфовищ, проаналізовано їх морфологічну будову, фізичні та фізико-хімічні властивості. Охарактеризовано сучасний агроекологічний стан торфових грунтів і торфовищ, звернено увагу на розвиток деградаційних процесів. Запропоновано заходи оптимізації раціонального використання й охорони торфових грунтів і торфовищ.

Проаналізовано сучасні антропогенні ландшафти Криворізького басейну. Зроблено висновок про формування тут промислово-селитебних ландшафтів, які не мають аналогів в світі. На підставі аналізу сучасної ландшафтної структури Криворіжжя зроблено припущення, що антропогенні ландшафти є одним з кроків переходу біосфери в ноосферу. Серед промислових на увагу заслуговують гірничо-промислові ландшафти, зокрема, відвальні. Вони є найбільш придатними ландшафтними комплексами не лише для проведення рекультиваційних робіт, але й окультурення всієї ландшафтно-технічної системи регіону, що є яскравим прикладом підтвердження припущення В. І. Вернадського про настання часу переходу біосфери в ноосферу.

Досліджено ієрархічну структуру басейнів р. Опір, Малий Серет та Гнила Липа. У басейнах річок виділено території, які дренуються різноранговими водотоками (водозбори водотоків). Результати дослідження показали, що структура басейну ріки має бути основою, а порядок водотоків та їх водозбори - визначальними під час планування конструктивних заходів щодо оптимізації структурно-функціональної організації території басейну й інтегрованого управління річковим басейном.

Розглянуто можливості використання індикаційних методів в гідрологічних розрахунках. Визначено залежності між морфометричними показниками басейнових систем р. Сірет та показниками мінімального, максимального та стоку твердих наносів. В результаті дослідження встановлено, що мінімізація негативного впливу людини на природне середовище і несприятливих гідрологічних процесів для людини можлива у разі впровадження науково обгрунтованих (типізація басейнів річок, встановлення залежностей між характером поверхні і характеристиками стоку, визначення рівнів антропогенної перетвореності басейнових систем тощо) заходів, розроблених на основі комплексного вивчення морфометричних показників басейнів. Від них залежить прогноз ризикових ситуацій у басейні річки.

Ками західної частини Волинського чи Любомль-Столинського кінцево-моренного пасма практично завжди помилково розглядались як кінцево-моренні форми. Це стосується і камів в околицях м. Любомль. Охарактеризовано особливості седиментаційних процесів під час формування каму біля с. Борки (акумуляція матеріалу в невеликій гляціодельті). Наголошено на специфічних умовах формування камів у межах периферійних частин крейдових піднять заходу Волинського Полісся та значну роль у цих процесах особливостей льодовикового ложа. Встановлено закономірності розташування камів.

Обгрунтовано значення опорного розрізу Галич - одного з найповніших відслонень верхнього і середнього плейстоцену Передкарпаття. Описано наявні у розрізі палеогрунтові та палеокріогенні горизонти лесово-грунтової серії, а також культурні горизонти палеоліту. Наведено стратиграфічну колонку Галича. Наголошено на його цінності та необхідності збереження як комплексної пам'ятки природи. Встановлено відповідність розрізу наступним критеріям оцінки геосайтів: типовість, унікальність, придатність для кореляції, комплексність і георізноманіття, вразливість, рівень вивченості, доступність сайту та потенціал. Визначено статус дослідженого об'єкта. Розроблено паспорт розрізу, де зібрано основну інформацію про нього, а саме: його адміністративне, фізико-географічне, геоморфологічне положення, походження, форму власності, охоронний статус, наведено стислий опис відслонення, визначено наукову, навчальну, освітню, пізнавальну, прикладну, екологічну й естетичну цінність, доступність та оглядовість, збереженість розрізу. Запропоновано тип пам'ятки та надано рекомендації з використання.

Проаналізовано геоморфологічні особливості території басейну р. Смотрич. Відображено історію та умови формування, розчленованість, основні гіпсометричні показники рельєфу дослідженої території. Охарактеризовано основні морфоструктури та морфоскульптури басейну р. Смотрич. Проаналізовано вплив рельєфу на стан, функціонування та розвиток річкової системи. Надано геоморфологічне районування дослідженої території.

На основі аналізу літературних джерел та власних польових досліджень розкрито особливості зооценотичної структури та сезонної динаміки видового складу тварин міських ландшафтів у межах території Поділля. Встановлено, що міські ландшафти концентрують 176 видів наземних хребетних тварин (10 видів - земноводних; 6 - плазунів; 117 - птахів; 43 - ссавців). Визначено співвідношення основних екологічних груп, типу фауни птахів та облікових груп ссавців.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034-2

Рубрики:

Типи ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж68937/Геогр. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано й охарактеризовано особливості становлення, розвитку та функціонування фермерських господарств. Запропоновано підходи до їх класифікації за кількісними ознаками. Виокремлено етапи становлення фермерства та проаналізовано динаміку їх утворення, пересічні розміри фермерських господарств та інші аспекти їх функціонування в розрізі адміністративних районів Вінницької, Тернопільської та Хмельницької областей. Укладено картосхеми динаміки чисельності та спеціалізації фермерських господарств Подільського суспільно-географічного району. Під час суспільно-географічного дослідження фермерських господарств доцільно застосовувати і класифікацію - систематику об'єктів за кількісними ознаками, і типізацію за якісними. Об'єднання у певні групи за кількісними ознаками надає змогу оптимізувати заходи впливу регіональної аграрної політики на функціонування фермерських господарств. Здійснено класифікацію фермерських господарств Подільського суспільно-географічного району за типом утворення, часом утворення, пересічним розміром, чисельністю постійно працюючих, структурою трудових ресурсів, виробничо-територіальними типами та рівнем рентабельності. Класифікаційними кількісними ознаками можуть бути: зібрана площа, валові збори й урожайність сільськогосподарських культур; наявність сільськогосподарської техніки; поголів'я худоби та птиці, показники виробництва основних видів продукції тваринництва; показники реалізації сільськогосподарської продукції та ефективності її виробництва тощо.

Виконано порівняльно-географічний аналіз найбільших міст України. Показано їх роль в національній та обласних системах розселення. Розкрито демографічний, економічний та культурний потенціал Львова та інших міст. Виявлено історико-генетичні відмінності розвитку найбільших міст. Здійснено порівняння міст за показниками середньодушового обсягу промислової продукції, спеціалізацією, екологічними умовами, особистими доходами населення. Проаналізовано бюджетні показники міст. Визначено оптимальні шляхи комплексного розвитку найбільших міст України.

Досліджено стан розвитку мережі поселень Тернопільської області. Вивчено територіальну організацію поселень, їх транспортну доступність, положення у системі розселення, розселенські взаємозв'язки за сучасних умов. Проаналізовано основні параметри мережі сільских поселень районів Тернопільської області за сучасних умов, їх транспортно-географічне положення. Вивчено вплив структурних змін в громадських відносинах кінці XX - початку XXI ст., які наклали відбиток на функціонування поселень та їх соціально-економічний розвиток, однак в результаті певної інерційності розселенської системи, ці зміни не призвели до значних змін у самій мережі поселень.

Розглянуто соціально-географічні теоретичні питання формування та розвитку адміністративно-районних освітньої системи, застосовано загальні методологічні підходи їх досліджень й одержані окремі результати організаційного їх функціонування та стану. Обгрунтовано положення визначення адміністративно-районної освітньої системи як базової ланки організації навчально-виховного процесу в структурі національного освітнього комплексу. Зазначено, що АРОС володіє освітнім потенціалом, має кілька аспектів його оцінки, зокрема, визначення рівнів освіченості населення, формування структури та мережі закладів освіти відносно чисельності населення та ринку праці.

Розкрито методичні підходи до сутності й оцінки конкурентоспроможності регіону: комплексний підхід, підходи, засновані на трудових параметрах, на використанні показників соціально-економічного розвитку, чинники формування конкурентоспроможності регіону, факторний, кваліметричний, програмно-цільовий та кластерний підходи. Обгрунтовано сутність системно-інтеграційного підходу до конкурентоспроможності Приморського регіону за умов міжрегіональної інтеграції та необхідність розробки методики оцінки трансформаційного потенціалу Приморського регіону.

Висвітлено особливості формування та функціонування обласних систем розселення в Україні в сучасний період. Обласні системи розселення України мають значні відмінності за територією, демографічним потенціалом, особливостями територіальної організації. Ці особливості залежать від опорного каркасу розселення. У системах розселення є неоднакова кількість внутрішньобласних міжрайонних систем і вигляд опорного каркасу (взаємозумовлене поєднання центрів розселення і шляхів між ними). За конфігурацією опорного каркасу розселення виділяють такі його види, як: радіально-кільцевий, прямокутно-регулярний, лінійно-вузловий, приморський і багатоядерний. Кожен з цих видів систем має своєрідні особливості внутрішньої територіальної організації, передусім склад поселенської мережі і підсистем, розселенські зв'язки. Обласні системи розселення нашої країни мають переважно радіально-кільцевий та лінійно-вузловий типи.

Проведено картографічне дослідження митної діяльності, вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю. Сформульовано основні підходи до картографування діяльності митної системи як головного інструмента регулювання зовнішньої торгівлі. Слід відзначити, що необхідна розробка системи карт різного змісту і функціонального призначення, рівня та територіального охоплення, яка має являти собою інформаційну базу, де формуються масиви даних, що охоплюють: організаційні рівні системи регулювання зовнішньоекономічних відносин (міжнародний, національний - органи законодавчої та виконавчої влади, ДМСУ, окремі митні органи); цільові ланки системи (сприяння ЗЕД, підвищення національної безпеки, оптимізацію структури зовнішньої торгівлі і економіки країни тощо); функціональні підсистеми (фінансову, контролюючу, захисну, регулюючу); періоди часу функціонування (ретроспективні, оперативні, поточні, перспективні); умови і чинники функціонування та розвитку митної системи (зовнішніх, внутрішніх). Запропоновано серію карт зовнішньої торгівлі та митної діяльності.